Лікування вогнепальних поранень магістральних артерій

Проблема бойових ушкоджень магістральних судин, зокрема артерій кінцівок, тулубу та шиї, є важливою складовою військово-польової хірургії. В умовах сучасних військових конфліктів частота поранень з ушкодженням магістральних судин складає близько 9 %, більшість з яких (близько 80 %) потребує реконструктивного втручання в екстреному і терміновому порядку. В мирний час, хоч і значно рідше, цей вид травм трапляється також внаслідок травм на виробництві, дорожньо-транспортних пригод тощо. Жоден вид ушкоджень не потребує такої швидкої і якісної доставки потерпілого на рівень надання спеціалізованої допомоги, як поранення магістральних судин. Адекватна догоспітальна допомога часто визначає долю пораненого. Насамперед це стосується раціонального використання джгута або турнікету для тимчасової зупинки кровотечі, заміни його на тиснучу пов'язку або використання прямої компресії місця пошкодження. Джгут повністю зупиняє надходження крові в дистальні відділи кінцівки через збережені колатеральні судини, окрім того створює сильний тиск безпосередньо на м'які тканини. Це призводить не лише до некрозу м'язів гомілки через їхню ішемію і компартмент-синдром, але безпосередньо викликає циркулярну деструкцію м'язових волокон під накладеним джгутом. Один тільки цей чинник, не зважаючи на успішну реваскуляризацію, може приректи пораненого на інвалідність. Етап спеціалізованої допомоги відрізняється тим, що анатомічна локалізація судину різних ділянках тіла потребує виконання відповідних загальноприйнятих доступів для експозиції судинно-нервових пучків. Крім того, толерантність до ішемії і особливості контролю за кровотечею відрізняються між собою в різних топографо-анатомічних зонах. Також різноманітність варіантів супутніх ушкоджень (артерія, вена, нерв, кістки, м'які тканини) привносять особливі корективи в тактику реваскулярної операції і в стратегію ведення такого пацієнта в цілому. Ця монографія не покликана оперувати цифрами та чисельними статистичними даними, але має на меті узагальнити досвід надання спеціалізованої допомоги пораненим з ушкодженням магістральних судин під час АТО (ООС) на сході України з 2014 року. Основна задача - показати особливості лікування поранень магістральних артерій кожної анатомічної ділянки і протягом всього періоду надання допомоги до моменту закриття рани, спираючись на досвід і враховуючи сучасні методичні рекомендації та посібники з військово-польової і судинної хірургії. Книга може бути цікавою для судинних хірургів, травматологів, хірургів загальної практики, слухачів Української військово-медичної академії, інтернів і студентів медичних вищих навчальних закладів як доповнення до існуючих керівництв і посібників з судинної хірургії і ангіотравматології...